Анастасія Нових «АЛЛАТРА»

 

Крик Ангела, одягнутого в одяг, або страждання людини з Ангелом, замість душі

 

Кому, навіщо я пишу рядки ці? Напевно, все ж таки лише собі. Перебуваючи роками у святому місці, лиш двічі впізнаний був я, і те людьми, по волі Божій з Душею вільною від ума. Бо ж ум людини — камінь спотикання, та ні, мабуть, ціла скала, яка стоїть перед Душею. Не обійти її, не перестрибнуть. А вгору дертися по гострому камінню, нігті зриваючи в кров і падаючи знову вниз із слизьких солодкістю ума уступів, і знов вставати, і набравшись сил духовних, знов повзти… Не кожному дано. Адже біля підніжжя гарно, затишно, так солодко й тепло. І ум від штанців тлінних, створить ілюзію всього, що забажаєш ти. Лиш тільки б ти бажав. Бажав кохання би земного, домівку повну діточок аби продовжити свій рід, багатства, слави – все одно. Тільки б ти бажав. Бажав, бажав і буде все дано. В ілюзії одній чи іншій, не важливо, лиш тільки б ти бажав. Бажав! Бажав земного…

«Але ж так складно!» — деякі кричать. Ні, не складно. Я вже не раз одежі одягав. Ходив із клюкою безкрайніми шляхами, плоть годував лиш тим, що відшукав. І був царем, і правив довго народами, яких і не злічити. Й щоразу це вбрання мені давило, тисло й заважало жити. Воно тряслось від страху і хворіло, і, як у всіх, спочатку всякого хотіло, поки його не приборкав. Той дикий звір, з якого виткали весь одяг, боїться лиш господаря — Душі. Але багато хто Душі боїться гірше звіра, Душі, яка їм заважає жити, так само як мені перешкоджає жити одяг. Таких людей збагнути я не можу. Розмінювати Вічність на миттєвість? В чому тут сенс? Страждати перебуваючи в обіймах шкіри звіра, служити штаням, що стають лахміттям з дня на день. І це життя? Життя безмежне! В ньому нема страждань, воно не рветься, бо ж неможливо зносити Душу. А у одежі Дому ні, немає, лиш комірчина є, де зберігається вона на певний час. Дім істинний є тільки у Душі! І лиш Душа, воліючи туди, де Вічність, породжує те рідне чуття Дому, яке й шукають люди все життя.

Ріґден Джаппо

 

За роки, що минули з дня виходу перших книг, відбулося багато подій, які ще раз переконали мене, що щире бажання однієї людини допомогти людям у поєднанні з її реальними діями та самовдосконаленням насправді приносять свої дивовижні плоди. І справа навіть не стільки в книгах, як чтиві, скільки в розумінні та практичному застосуванні Знання, даного в них. Книга — це засіб передачі Знання. Знання не в понятті «власності» або «свого умовиводу», а в понятті Мудрості згори, яка проходить крізь віки. Мудрості, як Відкритих Врат, для входження в той дивовижний вищий стан духовності, через який приходить осяяння від Того, Хто створив усе. Тієї Мудрості, яка завжди була, є і буде, навіть коли пам’ять про її людських провідників зникне у пилу століть.

Саме ця Мудрість, як істинне зерно, дає в людині благі сходи, допомагаючи їй вивільнити свій розум із ніші людських страхів, вузьких склепінь темряви оман, подолати твердь матеріального мислення, відкрити для себе безмежну сферу пізнання Істини. Вона допомагає їй піднестися над приземленою самістю, побачити світ з висоти духовного погляду без упередженості та матеріальних шор. Мудрість наділяє людину щирістю та цілеспрямованістю, збагачує розумінням, підвищує її відповідальність за духовну якість життя.

Ця вічна Мудрість для духовної людини, мов живильна волога для наливного колосся від доброго насіння. Вона дозволяє усвідомити корінь людських проблем і покращити атмосферу духовного життя. Вона дає основні ключі до розуміння багатоскладової реальності людини і світу, служить джерелом для створення унікальних умов у розбудові людиною творчого Духовного суспільства в жорстокому світі матеріального Тваринного розуму. Вічна Мудрість дозволяє людині преобразити себе духовно, знати приховану суть минулих і прийдешніх подій. Ця Мудрість і є створене Ним творче начало, яке відкриває кожному, хто прийняв Її, шлях у Його Вічність.

 

 

Ріґден: Є суттєва різниця між тими, хто ставить запитання від ума, і тими, хто охоплений спрагою пошуку Істини. У повсякденному житті навчають лише уму, пам’яті, знанням від логіки. А при пізнанні Істини необхідне опанування найвищого ступеня самовдосконалення, усвідомленості і розуміння тих глибинних духовних почуттів, які йдуть від Душі. Адже духовний досвід знаходиться поза межами розуму…

Анастасія: Так, ви про це говорили й раніше, але тільки зараз, роками працюючи над собою в кожному дні, коли почала відчувати і об’ємно усвідомлювати інформацію, я зрозуміла на практиці, що таке духовний досвід, який знаходиться поза межами розуму. І в цьому мені чимало допомогло духовне розуміння світу і себе, завдяки тим унікальним Знанням, які приходять у світ через вас.

Пройшло не так багато років з дня виходу перших книг, через які були передані людям духовні зерна Мудрості. Люди не просто сприйняли книги з вдячністю. Душі багатьох із них, мов зачеплена струна, зіштовхуючись із цією Мудрістю, видають нечутне величне звучання. Навіть більш того, ці книги змушують сумніватися у своєму виборі і тих, у свідомості кого домінує Тваринне начало. Люди стали старанніше працювати над собою, намагатися контролювати свої думки, розуміти напрямок руху у своєму розвитку, суть своїх духовних потреб, бачити вічні зерна традиційних вірувань. Читачі цих книг не просто почали пробуджуватися, вони стали духовно зростати. І це простежується по еволюції їхніх запитань. Перше питання, яке зазвичай поспіхом виникає у більшості, це питання від ума людського: чи існують насправді головні герої книг чи ні, вигадка це чи правда, а особливо головний герой Сенсей? (Ріґден по-доброму посміхнувся.) Інші люди від внутрішньої душевної радості поспішають задати питання в шаблонному форматі споживацького мислення: «Прочитав нову книгу, коли вийде наступна?» Треті намагаються займатися викладеними у книгах духовними практиками, по суті, не змінюючи своїх матеріальних пріоритетів, тому вони постійно перебувають у стані суперечки з самим собою. І питання, що йдуть від них, такого ж характеру, мовляв, займаюся духовними практиками, а ніякого дива не стається і нічого в житті не змінюється.

Ріґден: Людина двоїста за природою. Розум людини може легко переміщатися з однієї крайності в іншу, створюючи в такий спосіб у ній сум’яття і нестабільність. Зовнішнє є лише відображенням внутрішнього.

 

 

Анастасія: Але є й ті, хто перейнявся глибиною Знань. Це докорінно перевернуло їхнє життя. Їм не потрібні докази очевидності верховенства духовного над логікою розуму. Вони стійкі у своєму життєвому виборі. Ці люди чисті Душею, їхня свідомість не загрузла в болоті шаблонів егоцентризму світу і особистих сумнівів. Вони, мов квіти лотоса: при осяянні їх променями сонця тягнуться до Світла. Тому якість питань про внутрішнє у них зовсім інакша. Їхні запитання походять не з логіки чи людського розуму, а від глибинних почуттів, немов іде невидиме спілкування між Душами.

Ріґден: Глибинні почуття — це і є особлива мова, відмінна від людської. Коли людина долає в собі нице, працює над собою в кожному дні, розвивається, духовно преображаючи себе як людська істота, вона стає просвітленою. Коли людина духовно зростає, вона стикається з питаннями свого розуму. Досвід духовних практик дає їй усвідомлення, що матеріальний мозок обмежений у своєму сприйнятті і відноситься до тіла, а тіло є тлінне і кінцеве. Душа ж, перебуваючи в ньому, є невидиме, але вічне. Вона розуміє, що чуттєвий досвід не можна достовірно передати словами від ума. Адже духовні практики — всього лише інструменти, які допомагають розкрити, пізнати і розвинути глибинні почуття людини, за допомогою яких відбувається її спілкування з Вищими із Позамежного їхньою мовою — мовою глибинних почуттів. Тому про божественне прямо не скажеш, бо будь-яка думка буде лише алегорією. Адже божественне — це інша мова, мова не розуму, а глибинних почуттів, яку розуміє Душа будь-кого. Це і є єдина мова Душ людських. Це і є мова Істини.

Анастасія: Так, такий досвід справді приходить з практикою. Я зрозуміла, що є суттєва різниця між асоціаціями ума та розумінням саме глибинними почуттями. Важко передати свій досвід словами. Хоча люди, які знаходяться на одній духовній хвилі з тобою, розуміють тебе без слів.

Ріґден: Питання про те, як поділитися своїм духовним досвідом і пояснити людям справжню Реальність, хвилювало у всі часи тих, хто справді пізнав Істину. Зміст особистого духовного досвіду складно передати словами, адже це досвід пізнання зовсім іншого світу, відмінного від матеріального. Інакше кажучи, все, що ти скажеш, буде сприйняте матеріальним мисленням через призму досвіду цього світу, а отже, або неправильно зрозуміле, або перекручене в сприйнятті. До того ж, із тисяч тих, хто слухає, насправді почують лише одиниці. Іншим це не принесе жодної користі. Адже грані Реальності відомі лише тому, чиє Око спостерігає за нею.

 

 

Анастасія: Є також читачі з багатим життєвим досвідом. За людськими мірками вони багато в чому стали успішними у своєму житті, багато чого досягли, отримали можливість багато що змінити в навколишньому світі. Знання торкнулися їхньої Душі, але резонанс від дотику з ученістю розуму не дає їм спокою. І хоча вони ставлять запитання від логіки, заснованої на досвіді їхнього життя, але суть питань випливає з їхнього духовного. Відчувається, що ці люди хочуть знати відповідь не від пустої цікавості, а від потреби змінити світ на краще. Серед багатьох таких важливих і суттєвих питань я виділила одне, щоб задати його вам, тому що відповідь на нього може докорінно змінити світогляд людей і вплинути на глобальний вибір цивілізації. Питання наступне: «Чи є такі Знання, які люди не зможуть застосувати у військових цілях, але ця інформація зможе похитнути офіційні науки і привести допитливий розум до прямого наукового доказу походження матеріального світу з Духовного світу, тобто створення світу Богом?»

Ріґден: Так, бачу, що це питання виходить від людини, яка прагне Істини… Ну що ж, якщо люди задають вже таке питання, очевидно, прийшов час дати на нього відповідь. Так, такі Знання є. Вони стосуються розділу астрономії, а точніше — науки астрофізики, яка вивчає явища в космічному просторі, еволюцію та взаємодії космічних тіл і їхніх систем. Враховуючи, що на нинішньому етапі розвитку в астрофізиці використовуються нові відкриття сучасної фізики, застосовуються останні досягнення науково-технічного прогресу, отже, відомості, якими вона буде збагачена, багато в чому сприятимуть розвитку самої фізики, як науки, котра вивчає загальні закономірності явищ природи. А якщо люди досить глибоко вникнуть у закони фізики, вони зможуть дійти науковим шляхом до реального доказу первинності Духовного світу та вторинності матеріального світу. А отже, це змінить якість і сенс життя людей і відкриє ще один шлях до осягнення Істини, а саме — через науку.

Анастасія: Ці Знання справді були б дуже своєчасні. Наскільки мені відомо, астрофізики намагаються дослідити еволюційні проблеми і відповісти на одвічні питання: «Що було?» і «Що буде?». Однак, незважаючи на сучасний стрибок науки, людям це зробити досить складно. І на те є багато причин. Відомо, що сьогодні знання про зірки багато в чому ґрунтуються на спектральному аналізі електромагнітного випромінювання небесних тіл, тобто інформації, отриманої завдяки вивченню слабких потоків електромагнітних хвиль, що приходять від небесних тіл на Землю. І все це, крім видимого світла, — радіохвилі, інфрачервоне, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання, гамма-випромінювання — електромагнітні хвилі з різною довжиною хвилі, яка або більша, або менша, ніж у видимих людським оком променів. Загалом, які прилади люди винайшли, завдяки останнім досягненням науки, те й побачили.

Ріґден: Серед космічного океану безлічі хвиль найрізноманітнішої природи ці відомі нинішній науці електромагнітні хвилі займають у спектрі лише малий проміжок випромінювань.

Анастасія: В тому-то й проблема. Адже праця сучасних астрофізиків нагадує людину, яка намагається довідатися, що являє собою весь нинішній світ, при цьому заглядаючи через вузьку щілину, яка показує всього лише обмежену ділянку, і то далекого минулого, а не сьогодення, не кажучи вже про майбутнє. Якщо задатися питанням, що таке те ж світло, згідно з сучасною наукою, то відповідь буде така, що у вузькому розумінні цього поняття — це електромагнітні хвилі в інтервалі частот, які сприймаються людським оком, а в широкому — оптичне випромінювання. Враховуючи відому вченим швидкість поширення світла, не дивно, що вони бачать багато явищ, пов’язаних з зірками, які сталися вже давно. Тобто, по суті, спостерігають процеси, які відбувалися мільйони років тому…

Ріґден (з посмішкою): Так, … коли вид гомо сапієнс ще не існував на цій планеті.

Анастасія: Цікаво виходить… Учені вважають, що сучасна людина з’явилася не пізніше 40 тисяч років тому, а перші «достовірні» Homo, як представники людського роду на Землі, — близько 2 мільйонів років тому. А якщо врахувати, що світло від тієї ж туманності Андромеди, як однієї з прилеглих галактик, іде до нас більше 2 мільйонів років, то так воно й виходить, що ми бачимо не те, що є зараз, а що було тоді, коли на Землі не було й натяку на людську присутність.

Ріґден: Абсолютно вірно. А що вже казати про далекі позагалактичні об’єкти? Люди бачать їх у тому стані, у якому вони були мільярди років тому. Зірки, хай навіть найменш довговічні, живуть набагато довше, у порівнянні з тією ж людською цивілізацією. Я вже не кажу про звичайну людину, яка за своє швидкоплинне існування, як «розумного суб’єкта», найчастіше так і не розуміє свого справжнього призначення, не кажучи вже про більше. Її життя, як пара, проявляється на мить і відразу зникає…

До того ж саме людство належить до цивілізацій, які швидко втрачаються. Хоча людям і даються періодично Знання, але в багатьох випадках не встигають ці Знання з’явитися у світі, як їх відразу використовують для завоювання влади над собі подібними. Це і є вибір людський у бік Матеріального, Тваринного начала. Тільки мало хто встигає скористатися цими Знаннями для свого духовного розвитку. Резуль

 

 

тат вибору подібний до води, яка приймає форму тієї чи іншої посудини.

Анастасія: На жаль, це можна спостерігати і в нинішній цивілізації, де людина перебуває в рабстві своїх згубних пристрастей. Недавній приклад: навколоземний космічний простір почали освоювати практично відразу після того, як була створена балістична ракета і ядерна бомба.

Ріґден: Якщо людство глобально не поміняє свої пріоритети в мисленні у бік духовного, то цивілізацію чекає сумна доля. Такі цивілізації, як правило, недовговічні та існують у відносно коротких часових межах, оскільки самі себе знищують у війнах.

Анастасія: Так, сто років, як і тисяча, це ніщо в масштабах Всесвіту. Звичайно, смертній людині ні про які глобальні практичні спостереження за космічними об’єктами тут говорити не доводиться.

Ріґден: Життя людини миттєве, це правда. Але людина — це набагато більше, ніж просто тіло. Тому багато знань було дано людям від початку, насамперед, про явища, невидимі для ока людського. Так що люди здавна знали і про будову світу, Всесвіту, і про багатомірність людини, її сутність і призначення. Інше питання, як ці Знання узурпувалися людським Его, перекручувалися до невпізнанності обмеженим у матерії розумом і в якому вигляді вони збереглися до сьогоднішнього дня.

Анастасія: На жаль, мов навмисно, у наш час усі ці давні знання народів світу подають людям як міфологію й древні «примітивні вірування». А «незручні факти», які свідчать про ті ж знання давніх людей, про які до недавнього часу не відала навіть сучасна наука, не коментують. Та й всю науку будують винятково на базі матеріалістичного мислення. У тій же астрофізиці для вивчення космічних явищ найчастіше використовують аналітичні методи в побудові моделей, теорій і передбачень.

Ріґден (усміхнувся): На скрипучому возі суто матеріалістичного світогляду в справжній науці далеко не поїдеш. Однак, рано чи пізно, справжній учений дістанеться до таких наукових горизонтів, де стануть непридатними наявні опори, на яких тримається весь ланцюжок людських умовиводів. Сьогодні люди часто намагаються пояснити невидиме на прикладах видимого. Ось і виходить «горе від ума», у багатьох випадках не стикуються теорії і випадково виявлені факти. У тих же вчених досі немає чіткого уявлення про те, наприклад, чим насправді є електричний струм, що таке гравітація чи чорна діра. І, тим не менше,

 

 

вони оперують цими поняттями. Але для того щоб глобально зрозуміти і вникнути в природу цих явищ, необхідно мати фундаментально інакше світорозуміння, якісно відмінне від матеріального світогляду.

Анастасія: Розуміння явищ від світу Духовного?

Ріґден: Абсолютно вірно.

Анастасія: Ви колись казали, що «Всесвіт настільки великий, що не здатний поміститися у свідомості людини. Але в ньому немає жодного місця, куди можна було би встромити найтоншу медичну голку так, щоб її кінчик у щось та не вперся б, до чогось та не доторкнувся».

Ріґден: Це дійсно так. І відповідаючи на поставлене питання, я торкнуся лише декількох досить важливих тем астрофізики, звичайно, у доступній для мислення людини формі. Але розуміння суті сказаного здатне дати людям науки глобально інакший погляд на світобудову.

Почну з шаблонної для нинішнього освіченого розуму сучасної теорії-припущення про Великий вибух, який відбувся, як вважають вчені, при народженні Всесвіту. Цю популярну гіпотетичну теорію вони аргументують законами термодинаміки. Згідно з таким припущенням, Всесвіт був стиснутий у точку, а після його Вибуху з’явилися об’єкти масою близько мільярда тонн і розмірами з протон.

Видавничий дім СЕНСЕЙ